Вознесіння Господнє

                                                                                   Вознесіння Господнє

                                                Величаємо, величаємо Тебе, життєдавче Христе

                                                і почитаємо єже на небеса, з Пречистою Твоєю

                                                Плотію, Божественне Вознесеніє.

 

Сорок днів тому, коли жінки мироносиці наблизились до гробу, у якому  Йосип з

Вознесіння Господнє
Вознесіння Господнє

Аримафеї положив Пречисте Тіло Господнє, їх зупинив Ангел Господній і поставив їм питання такого змісту: «Чого шукаєте живого між мертвими, немає Його тут, Він воскрес.»   Це був початок світлої воскресіння проповіді, яку церква оспівує у тропарі четвертого гласу: «Світлу воскресіння проповідь, від Ангела почули Господні учениці, і прадідне осудження відкинувши, Апостолам хвалячись сказали, зникла смерть     ,воскрес Христос – Бог. Дарувавши світові велику милість.»    

Усі ми, разом з Апостолами, тридцять дев’ять днів були проповідниками цієї новини звіщаючи всім кого зустрічали на своєму шляху що Христос воскрес. А сьогодні на сороковий день ми святкуємо подію яка є для нас вершиною радості. Сьогодні наш Спаситель возноситься на небеса, для того щоб зайняти місце праворуч нашого Небесного Отця, разом із нашою, людською плотію яку Він прийняв від Духа святого і Діви Марії.

Нам відомо, що людська плоть, внаслідок гріхопадіння наших прародичів Адама і Єви, піддалася смерті і тлінню. Довгий час, по наказу Божому при вході до раю стояв Херувим з полум’яним мечем і перекривав дорогу людству до небесних осель. І лише завдяки покорі і стражданням Божого Сина, людська плоть була знову повернена на Небеса.

Ця подія надає нашому буттю нового глибокого змісту. Адже  на нас чекає сповнення обітниці яку дав Господь перед своїм вознесінням: «Багато осель в домі мого Отця, ось я іду щоб приготовити місце для вас. І коли приготую вам місце, то знову прийду і заберу вас до себе, що ви були там де я.»(Ів.14; 2-3)

Із слів Спасителя ми можемо зробити висновок що для усіх людей готовиться місце у Божому Царстві. Там буде місце Апостолу Петру, який тричі відрікся від Христа але все своє життя щиро каявся, там буде місце для блудниці яка гіркими сльозами обмивала ноги Спасителя, там буде місце для митаря Закхея , який половину свого багатства роздав бідним, там буде місце для розбійника який покаявся в гріхах в останні хвилини свого життя помираючи прибитим до хреста …

Там буде місце для усіх нас грішних людей, тих котрі правильно зрозуміють і виконають заклик Спасителя : «Прийдіть до мене всі струджені і обтяжені, і я заспокою вас.» (МФ. 11; 28)  Тих котрі  є людьми воцерковленими.  Котрі святий храм відвідують не для того щоб нагрішити. зневажити Божу любов своєю зухвалістю не вихованістю і непристойною поведінкою, а для того щоб отримати корм для своєї душі. Обмити її слізьми покаяння, напоїти  Благодаттю Святого Духа.

Нехай мовчить всяка плоть на  кожному церковному Богослужінні. Тому що там  знову і знову приноситься в жертву Агнець Божий, що бере гріхи світу заради життя світу і спасіння. Там як ягня на заколення  ведено  Його. і як Агнець непорочний мовчить  перед тим що стриже Його, так і Він не відкриває уст своїх. У глибокій покорі і смиренні. кожен присутній у храмі повинен відкинути усякі життєві турботи, щоб таємно перед лицем Божим уявити із себе Херувимів які постійно і невпинно співають пісню похвали Святій Животворчій Тройці.

Христос повернув людській плоті  першопочаткову  гідність і чистоту. Вона знову стала Храмом Святого Духа. Тому горе тій людині яка цей храм зруйнує або зробить його нечистим, дозволивши вселитись туди піднебесним духам злоби. Хто дозволяє гріхові панувати над своєю плоттю, той чинить наругу над Христом який зробив усе для того що зробити людину вільною.

Ворог Божий, диявол і сатана робить усе для того щоб зруйнувати людину як храм Духа святого, і позбавити її плоть тої гідності до якої піднімає її Христос. Отже Господь будує а диявол руйнує і багато людей свідомо і не свідомо допомагають йому. Гріх діє як наркотична речовина. Спочатку людина ніби грається з гріхом. Мовляв,  якщо раз попробую то нічого не станеться. Подумаєш, піду посповідаюся і все. Потім людина стає залежною, а залежність, як правило, приводить до гріховного рабства.

Як найкращий психолог і знавець людської душі, диявол діє безпомилково. Він обіцяє людині зробити те, чого вона прагне. Він обіцяє її зробити вільною. Він навіює людині, поглянь на себе, ти розумна освічена людина, ти маєш право вільно  обирати спосіб свого життя і своєї поведінки.

Тому. людське життя це постійна внутрішня боротьба, постійний вибір між добром і злом. Вибір між двома дорогами. Між тернистою дорогою Христа яка веде до Божого царства, і широкою,  комфортною дорогою сатани яка веде в преісподню.

Отже  подія вознесіння Господнього, яка є одним із догматів православної Церкви, нехай допоможе нам зробити правильний вибір, обрати правильну дорогу. Ідімо за Христом який говорить: «Я іду до Отця мого і Отця вашого. Я іду до Бога мого і Бога вашого.» Не будьте рабами диявола, бо ви Божі діти. Пізнайте істину і вона зробить вас вільними.

 

АМІНЬ.

 

Прот. Мирослав Синиця